Плакатна графіка міжвоєнної доби в радянській Україні.

Анотація

Роль плаката у формуванні радянської пропаганди важко переоцінити. Тривалий час він залишався головним візуальним засобом агітації за утопічне комуністичне суспільство, сприяв формуванню світогляду та поведінки людей. Політика і мистецтво СРСР взаємопов’язані та взаємозалежні, і застосування творів як візуальної пропаганди сприяло досягненню політичних цілей партії та вождя. Інша справа, що заангажоване мистецтво часто мало меншу художню цінність, оскільки не виражало естетичних переживань його творця. Співвідношення мистецтва та політики залежить насамперед від визначення пріоритетів, і в СРСР цим пріоритетом була політика, а не естетика. Отже, метою роботи є дослідження плакатів, створених протягом 1920–1930-х рр., як історичних джерел і особливих зразків візуальної комунікації, спрямованої на здійснення пропагандистськоідеологічного впливу. А у висновках буде цілком зрозуміла що влада СРСР досконало володіла технікою «промивання мозку», а мистецтво слугувало «ідейній переробці трудящих у дусі соціалізму». Жертви тоталітарної пропаганди вірили в неймовірне – безкласовий устрій чи комунізм через 20 років, і не бачили очевидного – проведення прискореної індустріалізації, голодомору 1932–1933 рр. і грубих порушень прав людини.