Здобутки і втрати української еміграційної еліти: оцінка в часі (ЧСР, 1918–1939 рр.).
DOI:
https://doi.org/10.31558/2079-1828.2018.2.8Ключові слова:
міжвоєнна Чехословаччина, українська еміграція, гуманітаристика, технічні новинки, здобутки, втратиАнотація
Діяльність українського еміграційного осередку в міжвоєнній Чехословаччині – яскраве явище української науки та культури. Відірвана від батьківщини та позбавлена елементарних засобів праці (бібліотек, архівів, колекцій, власних матеріалів), еміграція змогла не тільки витворити змістовний і привабливий образ українства, а й піднести його науковокультурний доробок до явища світового рівня. Однак, як відомо, на кожну бочку з медом віднайдеться своя ложка дьогтю. В нашому випадку «ложкою дьогтю» виступатиме питання еміграційних науково-культурних втрат. Яких з них було більше: гуманітарних чи технічних? Яким саме чином та, головне, за яких саме умов втрачалися знання та досягнення? І, врешті, чому з німим докором чекають на нас занедбані могили Ольшанського, Свято-Матейського, Мальвазинського цвинтарів Праги, а з ними Мельниківські, Подєбрадські, Ліберецькі, Терезинські та Німецько-Яблонські поховання, на яких упокоїлись ті українці-інтелектуали, про яких ми знаємо дуже багато, або ті, про яких ми не знаємо практично нічого? Спроба відповідей на ці питання є метою нашої розвідки.
Українська політична еміграція в ЧСР, будучи фактично, інтелектуально-трудовою, створила фундамент для незалежної Української держави. Вона (еміграція) виконувала щонайменше два потужних завдання: творила передумови для незалежності України і разом з тим творила інтелектуальний та духовно-культурний продукт світової цивілізації. Для цього було цілеспрямовано, грамотно і продумано створено систему структурних об’єднань, які можна віднести до двох типів: 1) національно-політичні та суспільно-громадські організації; 2) науково-освітні, академічні, молодіжні, релігійні, культурні, видавничі та інформаційні організації. Зі свого боку, використання такого творчого інтелекту окремих талановитих особистостей, на прикладі яких ми можемо простежити появу еміграційного феномену, дозволяє говорити про якісно новий людський ресурс, який виник на основі взаємопроникнення і взаємодії двох (або кількох) культур.
На жаль, через комерцію, байдужість, брак патріотизму та просто людське забуття створений міжвоєнною еміграцію в ЧСР інтелектуальний продукт або не використовується повною мірою, або цілком ігнорується
Посилання
Гаврилюк О., Шумська В. Учений-енциклопедист з Гримайлова. Вільне життя плюс. Тернопіль. 2015. 6 лют. С. 2.
Ганіткевич Я. В. Борис Матюшенко – український вчений-гігієніст і суспільнополітичний діяч (до 120-річчя від дня народження). Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2003. № 3. С. 78–82.
Енциклопедія некрополезнавства / Автор-упорядник В. О. Жадько. Наук. керівник В. Андрущенко. Київ: Преса України, 2013. 706 с.
Зубко О. Ямпільчанин Петро Савицький (1894–1983) та технічні діаманти «De Beers». Перша Ямпільська науково-краєзнавча конференція. Матеріали конференції, 28–29 вересня 2018 р. Ямпіль–Вінниця: ПП Балюк І. Б, 2018. 456 с.
Коваль Р. Врятувати могили українських героїв! Пороги. Прага: Українська ініціатива в Чеській республіці. Березень–квітень, 2008. С. 8–11.
Латинсько-український медичний словник. Злагодив д-ра мед. М. Галин. Видання «Спілки українських лікарів в Чехословаччині» під ред. д-ра мед. проф. Б. Матюшенка й В. Наливайка. Прага, 1928. 302 с.
Наріжний С. Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами (1918–1939). Ч. 1. Прага, 1942. 371 с.
Окіпнюк В., Козлов Д. Томос і УНР: як «українській нунцій» у Стамбулі боровся за автокефалію УПЦ. URL: http://argumentua.com/stati/tomos-unr-yak-ukra-nskiinunts-i-u-stambul-borovsya-za-avtokefal-yu-upts (Дата доступу: 26.10.2018 р.).
Родина Колессів у духовному та культурному житті України кінця XIX–XX століття: Зб. наук праць та матеріалів. Львів, 2005. 479 с.
Слабошпицький М. 25 поетів української діаспори. Леонід Мосендз. Ідеаліст. URL: http://ukrlife.org/main/evshan/25poetiv4.html (Дата доступу: 12.04.2013р.).
Уткін О. І. Український вчений-бактеріолог, професор П. Є. Андрієвський (1880– 1945) URL: http://inb.dnsgb.com.ua/2017-4/14.pdf (Дата доступу: 12.09.2017р.).
Феномен української інтелігенції в контексті глобальних трансформацій (до 95-річчя заснування Донецького національного технічного університету): матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Красноармійськ, ДонНТУ, 17–18 березня 2016 р.) / Вст. сл. проф. М. В. Кашуба; відп. ред. проф. М. О. Нікульчев. Красноармійськ: ДВНЗ «ДонНТУ», 2016. 316 с.
Шрамченко Л. Українське, білоруське та грузинське студентство на високих школах ЧСР. Статистичний нарис. Подєбради, 1926. 34 с.
Hoshovskyi I., Zasiadko M. Was the Lufthansa Logo Designed by a Ukrainian artist? URL: https://en.cfts.org.ua/articles/was_the_lufthansa_logo_designed_by_a_ukrainian_ artist_ (Дата доступу: 27.09.2017 р.).
