Версальський договір: проблеми репатріації полонених вояків з теренів Німеччини (теоретико-практичний аспект).
DOI:
https://doi.org/10.31558/2079-1828.2019.1.15Ключові слова:
репатріація, полонені, Німеччина, Версальський мирний договір, табори, Перша світова війнаАнотація
Питання репатріації полонених вояків після Першої світової війни нерозривно пов’язане з мирними договорами міжнародно-правового значення, які регулювали повоєнні явища. Повоєнний хаос супроводжувався самовільною репатріацією полонених, тому Версальський мирний договір мав на меті встановити контроль над цим процесом. На практиці умови репатріації різнилися в контексті національних, політичних та економічних причин, що зумовило сповільнення звільнення полонених, зокрема на території Німеччини. Полонені українці та росіяни найбільше залежали від рішень міжнародних договорів у зв’язку з нестабільною політичною ситуацією на їх теренах. Ними опікувалися комісії та дипломатичні делегації на національному та міжнародному рівнях. Полоненими держав Антанти займалася спеціальна комісія, створення якої регламентувалося Версальським договором. Репатріація могла не поширюватися на всіх полонених, які у такому разі ставали інтернованими.Посилання
Дацків І. Діяльність дипломатичного корпусу гетьманату П. Скоропадського за кордоном. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка: серія «Історія», 2011. Вип. 1. С. 93–98.
Енциклопедія історії України: Т. 9. Київ: Наукова думка, 2012. 944 с.
Заболотнюк В. Національно-виховна діяльність української військово-санітарної місії для справ полонених у Німеччині (1918–1920). Україна та Німеччина: міждержавні відносини: збірник. 2018. C. 233–244.
Срібняк І. Полонені українці в Австро-Угорщині та Німеччині (1914– 1920 рр.). Київ, 1999. 296 с.
Срібняк І. Репатріаційна діяльність українських дипломатичних і військовосанітарних установ у Європі в 1918 р. Студії з архівної справи та документознавства. Вип. 5. 1999. С. 259–263.
Davis G. Prisoners of War in Twentieth-Century War Economies. Journal of Contemporary History. 1977. Vol. 12. P. 623–634.
Jones H. Prisoners of War. URL: http://tinyurl.com/y9cyf8vf
Jones H. Prisoners of War (Belgium and France). URL: http://tinyurl.com/ y573pnyh
Lesaffer R. Peace Treaties and the Formation of International Law. The Oxford Handbook of the History of the International Law. 2012. P. 71–94.
Nachtigal R. The Repatriation and Reception of Returning Prisoners of War, 1918–22. Immigrants & Minorities: Historical Studies in Ethnicity, Migration and Diaspora. 2008. Vol. 26. P. 157–184.
Rachmimov A. POWs and the Great War: Captivity on the Eastern Front. Berg, 2014. 272 p.
Steuer K. First World War Central Power Prison Camps. History Faculty Publications. 2013. P. 1–40.
The Law of Armed Conflict and the Use of Force: The Max Planck Encyclopedia of Public International Law / ed. F. Lachenmann, R. Wolfrum. Oxford: Oxford University Press, 2017. 1427 p.
The Oxford Handbook of the History of International Law / ed. B. Fassbender, A. Peters, S. Peter, D. Hogger. Oxford: OUP Oxford. 1228 p.
Treaty of Peace with Germany (Treaty of Versailles). Paris Peace Conference, XIII: Senate Document 51, 66th Congress, 1st session, 1919. 198 p.
Trifunovic B. Prisoners of War and Internees (South East Europe). URL: https://cutt.ly/x4Zjs
Vance J. F. Objects of Concern: Canadian Prisoners of War Through the Twentieth Century. UBC Press, 2011. 330 p. References 1. Datzkiv, I. (2011) Diyalʹnistʹ dyplomatychnoho korpusu
