Микола Олімпійович Гриценко (17.07.1912–08.12.1979): до біографії видатного українського актора.
DOI:
https://doi.org/10.31558/2079-1828.2020.1.9Ключові слова:
Гриценко Микола Олімпійович, актор, біографія, Донбас, Горлівка, Макіївка, Мушкетове, ЯсинуватаАнотація
Нарис присвячено деяким аспектам біографії видатного українського актора театру і кіно Миколи Олімпійовича Гриценка, який народився, провів своє дитинство і молодість в Донбасі. До написання його спонукнули розтиражовані в друкованих виданнях та інтернет-ресурсах помилки у біографічних відомостях як про самого Миколу Гриценка, так і членів його родини. Тому автор поставив за мету своєї наукової розвідки виправлення, уточнення й доповнення біографічних фактів щодо Миколи Гриценка і, побіжно, членів його родини, які припадають на донбаський період їхнього життя. Завдяки залученим архівним документам, мемуарним і деяким іншим джерелам, встановлено достеменну дату народження Миколи Гриценка – 17 (4) липня 1912 р., село Ясинувате Бахмутського повіту Катеринославської губернії. Також виправлено помилкову дату народження його сестри Лілії Гриценко, яка насправді народилася 16 (3) листопада 1917 р. в селищі Горлівка Бахмутського повіту, а її справжнє ім’я – Лідія. Виявлено маловідомі факти щодо батьків майбутніх акторів. Батько Олімпій Іванович Гриценко, 1882 р. народження, походить з козацького роду, який протягом ХVІІІ–ХХ ст. проживав у селі Перегонівка Кобеляцького повіту Полтавської губернії. Мати Фаїна Василівна, за наявними даними, народилася 1883 р. в Горлівці. Встановлено, що її справжнє ім’я – Феодосія.
Микола Гриценко навчався у початковій школі № 1 в Ясинуватій (1919–1926), потім у Дніпропетровському технікумі залізничного транспорту (1927–1931). Після навчання він спочатку працював на залізничних станціях Мушкетове і Ясинувата (1931–1932). Коли родина переїхала до Макіївки, Микола Гриценко працював конструктором на металургійному заводі «Сталь» і одночасно вчився на музично-драматичному робочому факультеті (1932–1934). Згодом він полишає Донбас і вступає до Київського драматичного технікуму при музичнодраматичному інституті імені Миколи Лисенка. Авторові вдалося встановити, що внаслідок політичних переслідувань Олімпій Іванович Гриценко мусив покинути родину і потрапив на Урал, де працював на Станкобудівельному заводі № 78 до 1938 р., коли його звинуватили в антирадянській діяльності, заарештували і розстріляли. Фаїна Василівна і Лілія Олімпіївна близько 1935–1936 р. переїхали до Москви, куди дещо раніше прибув з Києва Микола Гриценко.
Посилання
Вахтанговец. Николай Гриценко: сб. статей. Москва: Театралис, 2011. 224 с.
Главное управление «Объединенный архив Челябинской области». Ф. Р-467, оп. 3, д. 6999.
Гриценко Лилия Олимпиевна. Кино: Энциклопедический словарь / гл. ред. С. И. Юткевич; редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др. Москва: Сов. энциклопедия, 1987. С. 105.
Гриценко, Лилия Олимпиевна. Википедия. URL:https://ru.wikipedia.org/wiki/ Гриценко,_Лилия_Олимпиевна
Гриценко Микола Олімпійович. Мистецтво України: Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський; за ред. А. В. Кудрицького. Київ: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. 700 с.
Гриценко Микола Олімпійович. Митці України: Енциклопедичний довідник / упоряд.: М. Г. Лабінський, В. С. Мурза; за ред. А. В. Кудрицького. Київ: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. 848 с.
Гриценко Микола Олімпійович. Вікіпедія. URL:https://uk.wikipedia.org/wiki/ Гриценко_Микола_Олімпійович
Гриценко Николай Олимпиевич. Всемирный биографический энциклопедический словарь / редкол.: В. И. Бородулин, Н. М. Кузнецов, Н. М. Ланда и др.; гл. ред. А. П. Горкин. Москва: Большая Российская энциклопедия, 1998. 926 с.
Гриценко Николай Олимпиевич. Кино: Энциклопедический словарь / гл. ред. С. И. Юткевич; редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др. Москва: Сов. энциклопедия, 1987. С. 105.
Гриценко, Николай Олимпиевич. Википедия. URL: https://ru.wikipedia.org/ wiki/Гриценко,_Николай_Олимпиевич
Гриценко Олимпий Иванович. Бессмертный барак. Единая база данных жертв репрессий в СССР. Книга Памяти жертв политический репрессий в Челябинской области. URL: https://bessmertnybarak.ru/books/person/283534/
Гриценко Олимпий Иванович. Открытый список. URL:https://ru.openlist. wiki/Гриценко_Олимпий_Иванович_(1882)
Метрическая книга Николаевской церкви Екатеринославской духовной консистории поселка Горловка Бахмутского уезда Екатеринославской губернии для записи родившихся, бракосочетавшихся и умерших на 1917 год. ДАДО. Ф. 374, оп. 1, сп. 19.
Метрическая книга Николаевской церкви Екатеринославской духовной консистории села Ясиноватого Бахмутского уезда Екатеринославской губернии для записи родившихся, бракосочетавшихся и умерших на 1912 год. ДАДО. Ф. 251, оп. 1, сп. 14.
Николай Гриценко – самый известный ясиноватец. URL: https://yasispolkom.ru/novye-stranichki-iz-zhizni-aktera/
Николай Гриценко: театр в театре: сб. воспоминаний и биогр. материалов / Е. Семёнова, Л. Максакова и др.; сост. Лариса Ищенко. Донецк: Юго-Восток, 2012. 187 с.
Перегонівка (Кобеляцький район). Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/ wiki/Перегонівка_(Кобеляцький_район)
Признание в любви: Юлия Борисова: мемуары. Поюровский Б. М. Что осталось на трубе...: Хроника театральной жизни второй половины ХХ века. Москва: Центрполинграф, 2000. С. 27–29.
Семенова Е. Николай Гриценко. Загадка гения. Николай Гриценко: театр в театре. Донецк: Юго-Восток, 2012. С. 23–122.
Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел: [По сведениям 1859]. [Вып.] XXXIII: Полтавская губерния / обраб. Н. Штиглицом. Санкт-Петербург: изд. Центр. стат. ком. Мин. внутр. дел, 1862. 262 с.
