«Тиранічні збочення» і пошук способів утілення концепції «Граду Божого» в суспільно-політичній думці іспанського ренесансу другої половини XVI − початку XVII ст.

Анотація

Статтю присвячено відтворенню образу «ідеального правителя» Іспанії та висвітленню проблеми «тиранічних збочень» у творчості мислителів дру- гої половини XVI − початку XVII ст. – періоду соціально-політичних та економічних викликів у країні. Багато з гуманістів мали доступ до урядових кіл, обіймаючи державні посади або працюючи при дворі правителя вчителем спадкоємців. Здебільшого ними були мислителі Франції, Англії та Італії. Винятком була Іспанія, де ренесансна думка залишалася опозиційною до владних кіл. Через цю особливість багато прогресивних мислителів Іспанії XVI−XVII ст. довго залишалися непоміченими для наукових розвідок. Завдяки спеціальним методам історичного дослідження (описовий, історичного аналізу, систематизації, аналізу джерел і продуктів життєдіяльності особистості) з’ясовано, що іспанська гуманістична думка була відлунням загальноєвропейського ренесансного мрійництва про «ідеальну державу», «ідеальну людину» та «ідеального правителя». Мислителі були переконані, що люди можуть будувати щастя тільки тоді, коли на престолі «християнський государ» − істинний мудрець. Така людина не могла народитися, необхідно було «виплекати її з пелюшок». На жаль, іспанські гуманісти не мали доступу до освіти майбутніх царів, а їхня робота була обмежена в основному пропагуванням народу віри в необхідність ідеального правителя і засудженням «тиранічних збочень». Встановлено, що окреслена мислителями особистість була альтернативою монархам Іспанії, вихована християнськими ідеалами, вона повинна побудувати в країні «Град Божий».