Принцип національного самовизначення у формуванні нового світового порядку після Великої війни.

Автор(и)

  • N. Horodnia Київський національний університет імені Тараса Шевченка

DOI:

https://doi.org/10.31558/2079-1828.2019.1.11

Ключові слова:

національне самовизначення, Паризька мирна конференція, 1919, Вудро Вільсон, «Чотирнадцять пунктів», Україна

Анотація

Українська дипломатична місія у Парижі під час мирної конференції 1919 р. вважала принцип національного самовизначення, проголошений Вудро Вільсоном у «Чотирнадцяти пунктах», підставою для визнання і підтримки країнами Антанти і США національної державності України. Проте чи дійсно В. Вільсон пропонував формування повоєнного світового устрою на принципах національного самовизначення за етнічною ознакою? Автор аналізує концепцію «національного самовизначення», сформульовану на завершальному етапі світової війни і робить висновок, що центральним принципом мирної програми Вудро Вільсона було самоуправління народів на основі ліберальної демократії, а не самовизначення націй за етнічною ознакою. Принцип національного самовизначення не був чітко сформульований, що спричинило різні його інтерпретації. Великі держави використовували їх для досягнення своїх політичних цілей.

Біографія автора

N. Horodnia, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

доктор історичних наук, професор, професор кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн

Посилання

Архив полковника Хауза. Избранное. В 2-х т. Т. 2. Москва: Изд-во ACT, Астрель, 2004.

Винниченко, Володимир. Відродження нації. Т. 3. Kиїв–Відень: Друкарня Х. Райсера і Синів, 1920.

Городня Н. Переговори держав Антанти з Українською Народною Республікою в кінці 1917 – на початку 1918 рр. Європейські історичні студії. 2015. No. 2. С. 161–176. URL: http://eustudies.history.knu.ua/vypusk-2.html

11 February, 1918: President Wilson's Address to Congress, Analyzing German and Austrian Peace Utterances. Delivered in Joint Session, February 11, 1918. The World War I Document Archive. URL: http://www.gwpda.org/1918/wilpeace.html

Ambrosius L. E. Dilemmas of National Self-Determination: Woodrow Wilson’s Legacy. Wilsonianism: Woodrow Wilson and His Legacy in American Foreign Relations. New York: Palgrave Macmillan, 2002.

Appendix. Signatories to the Treaty of Peace. The Foreign Relations of the United States (FRUS), Paris Peace Conference. Vol. 1. URL: https://history.state.gov/ historicaldocuments/frus1919Parisv01/d319

Knock, Tomas J. To End All Wars: Woodrow Wilson and the Quest for a New World Order. Oxford University Press, 1992.

Link, Arthur S. Woodrow Wilson: Revolution, War and Peace. Arlington Hight, 1979.

Notes Présentées par la Délégation de la République Ukrainienne a la Conférence de la Paix a Paris. Février-Avril 1919. Paris: Robinet-Houtain Imprimeurs, 1919. 39 p.

President Wilson’s Fourteen Points. Delivered in Joint Session, January 8, 1918. URL: https://wwi.lib.byu.edu/index.php/President_Wilson%27s_Fourteen_Points

Prime Minister Lloyd George on the British War Aims. The World War I Document Archive. URL: https://wwi.lib.byu.edu/index.php/Prime_Minister_ Lloyd_George_on_the_British_War_Aims

Prott, Volker. Tying Up the Loose Ends of National Self-Determination: British, French, and American Experts in Peace Planning, 1917–1919. The Historical Journal. 2014. Vol. 57. Is. 3. P. 727–750.

Secretary’s Notes of a Conversation of the Foreign Ministers, Held in M. Pichon’s Room, Paris, on Saturday, April 26, 1919, at 3 p.m. FRUS, Paris Peace Conference. Vol. 4. URL: https://history.state.gov/historicaldocuments/ frus1919Parisv04/d39

Throntveit, Trygve. The Fable of the Fourteen Points: Woodrow Wilson and National Self-Determination. Diplomatic History. 2011. Vol. 35. No. 3. P. 445–481.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Центральна Європа у трикутнику «імперія–державність–націоналізм»