Середньовічні мандрівники про Північне Приазов’я (ХІІІ – перша половина XIV ст.).

Автор(и)

  • Olena Otzemko Донецький національний університет імені Василя Стуса

DOI:

https://doi.org/10.31558/2079-1828.2019.2.2

Ключові слова:

Північне Приазов’я, записки мандрівників, Золота Орда

Анотація

Метою статті є аналіз інформативного потенціалу записок мандрівників із вивчення історії Північного Приазов’я (в межах України) ХІІІ – першої половини XIV ст. Джерельну базу роботи становлять твори арабського та європейських мандрівників, які за різних обставин перебували на цій або суміжних територіях. Для дослідження записок застосовано методи джерелознавчого аналізу та синтезу, історико-хронологічний, історико-порівняльний.

З’ясовано інформативні можливості листа угорського чернця Юліана, записок-звітів П. Карпіні та Г. Рубрука, опису подорожі Ібн Баттути, нотатків Дж. Маріньолі. Показано їхній зв’язок з повідомленнями подорожників ХІІ і XV ст. Зазначається, що записки мандрівників, попри фрагментарність, наявність почасти нечіткої географічної і часової локалізації, притаманної географічним уявленням середньовіччя, створюють картину природного та кочового світу Північного Приазов’я ХІІІ – першої половини XIV ст., дозволяють зробити висновки про адміністративно-територіальну належність цієї території у складі монгольської імперії, віддзеркалюють її місце в системі шляхів, що зв’язували Європу та Схід. Акцентується увага на тому, що мандрівники зафіксували зміни, що відбулися в приазовських степах під час монгольського завоювання, а наявність збігів у повідомленнях авторів різного походження упродовж декількох століть засвідчує сталість традицій кочового способу життя, а також достовірність інформації щодо побуту, звичаїв, господарства населення Приазов’я. Не менш важливим є те, що записки відбивають не тільки особисті враження авторів від кочового світу, до якого вони потрапили, але й погляд на кочовиків представників різних культур, що позначається на змісті і навіть емоційному фоні творів.

Подальше вивчення записок середньовічних мандрівників пов’язане, передусім, із кваліфікованим науковим перекладом українською мовою.

Біографія автора

Olena Otzemko, Донецький національний університет імені Василя Стуса

кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України та спеціальних галузей історичної науки

Посилання

David A. Jewish Travelers from Europe to the East, 12th–15th centuries. Miscelánea de Estudios Árabes y Hebraicos. 2013. Sección Hebreo 62: 11–39. https://www.academia.edu/39116833/Abraham_David_Jewish_Travelers_from_ Europe_to_the_East_Twelfth_Fifteenth_Centuries_Miscel%C3%A1nea_de_Estudios_%C3%81rabes_y_Hebraicos_vol._62_2013_11-39

Аннинский С. А. Известия венгерских миссионеров XIII–XIV вв. о татарах и Восточной Европе. Исторический архив. Москва-Ленинград: Изд. АН СССР, 1940. Т. ІІІ. С. 71–112.

Егоров В. Л. Историческая география Золотой Орды в XIII–XІV вв. Москва: Наука, 1985. 245 с.

Жарких М. І. Мандрівка Гійома Рубрука по Європі та Азії (1253–1255 рр.). Історико-географічні дослідження в Україні. 2012. Вип. 12. С. 58–82.

Зеленина Г. С. Предисловие. Три еврейских путешественника / ред. Г. Зелениной. Москва: Мосты культуры; Jerusalem: Gesharim, 2004.

Ибрагимов Н. Жизнь и путешествия Ибн Баттутты. Ибрагимов Н. Ибн Баттута и его путешествия по Средней Азии. Москва: Наука, 1988. С. 13–51.

Из описания путешествий Ибн Баттуты. Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. Санкт-Перетбург: Изд. С. Г. Строганова, 1884. С. 280–306.

Иоанна де Плано Карпини, архиепископа Антиварийского, История Монгалов, именуемых нами Татарами. Путешествия в восточные страны Плано Карпини и Рубрука. Москва: Гос. изд. геогр. лит., 1957. С. 23–85.

Йосафат Барбаро. Путешествие в Тану. Барбаро и Контарини о России. К истории итало-русских связей в XV в. / подгот. Е. Ч. Скржинская. Ленинград: Наука, 1971. С. 136–160.

Крачковский И. Ю. Избранные сочинения. В 6 т. Т. 4. Арабская географическая литература. Москва-Ленинград: Изд. АН СССР, 1957. 920 с.

Кругосветное странствие раби Петахии Регенсбургского. Три еврейских путешественника / ред. Г. Зеленина. Москва: Мосты культуры; Jerusalem: Gesharim, 2004.

Наливайко Д. С. Очима Заходу: Рецепція України в Західній Європі ХІ– ХVІІІ ст. Київ: Основи, 1998. 578 с.

Письмо брата Юлиана о монгольской войне. Аннинский С. А. Известия венгерских миссионеров XIII–XIV вв. о татарах и Восточной Европе. Исторический архив. Москва–Ленинград: Изд. АН СССР, 1940. Т. ІІІ. С. 83–90.

Плетнева С. А. Половцы. Москва: Наука, 1990. 208 с.

Путешествие в восточные страны Вильгельма де Рубрук в лето благости 1253. Путешествия в восточные страны Плано Карпини и Рубрука. Москва: Гос. изд. геогр. лит., 1957. С. 87–194.

Райт Дж. К. Географические представления в эпоху крестовых походов / пер. с англ. М. А. Кабанова. Москва: Наука, 1988. 478 с.

Свет Я. М. Запад и восток на рубеже XIII и XIV веков. После Марко Поло. Путешествия западных чужеземцев в страны Трех Индий. Москва: Наука, 1968. С. 3–127.

Стависький В. П. Відомості про Русь в «Історії моголів» Плано Карпіні. Український історичний журнал. 1988. № 6. С. 32–40.

Федоров-Давыдов Г. А. Кочевники Восточной Европы под властью золотоордынских ханов. Москва: Изд. МГУ, 1966. 275 с.

Хенниг Р. Неведомые земли / ред. А. Б. Дитмара. В 4 т. Т. 2. Москва: Изд. иностр. лит., 1961. 517 с.

Христианский мир и «Великая Монгольская империя». Материалы францисканской миссии 1245 года / С. В. Аксенов, А. Г. Юрченко. Санкт-Петербург: Евразия, 2004. 478 с.

Хроника флорентинца Джованни Мариньолли, епископа Базиньянского. После Марко Поло. Путешествия западных чужеземцев в страны Трех Индий. Москва: Наука, 1968. С. 196–211.

Черкас Б. Західні володіння Улусу Джучи: політична історія, територіальноадміністративний устрій, економіка, міста (XIII–XIV ст.). Київ: Інститут історії України, 2014. 387 с.

Шастина Н. П. Путешествия на восток Плано Карпини и Гильома Рубрука. Путешествия в восточные страны Плано Карпини и Рубрука. Москва: Гос. изд. геогр. лит., 1957. С. 3–20.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Студії історичні