Іліодор Фелькнер: гірничий інженер, публіцист, громадський діяч.
DOI:
https://doi.org/10.31558/2079-1828.2019.2.3Ключові слова:
Іліодор Фелькнер, гірничі інженери, Луганський гірничий округ, металурги, гірники, Луганський ливарний заводАнотація
Мета статті – розглянути професійну діяльність у Луганському гірничому окрузі гірничого інженера й вченого Іліодора Фелькнера та показати його внесок у розвиток вугільнометалургійної промисловості Донбасу. Методологічною основою цієї праці є принципи науковості, системності, об’єктивності та історизму.
Іліодор Фелькнер, завдяки своїм здібностям, знанням, працьовитості, інтелігентності та громадянській позиції зробив вагомий внесок у розвиток металургії Донецького басейну. Він був у числі найпрогресивніших діячів науки і техніки того часу, таких як Іван Тіме, Аполлон Мевіус та інші, які виступали за створення умов, які б сприяли швидкому розвитку вітчизняної промисловості. Гірничий департамент у 1867 р. відрядив І. Ф. Фелькнера на Паризьку всесвітню виставку, доручивши йому вивчити і докладно описати металообробне і гірниче обладнання, що випускається в Європі й Америці. Іліодор Федорович блискуче виконав завдання. У 1868 р. побачила світ його книга «Станки и орудия для обработки металла». У ній уперше в Російській імперії зроблено ґрунтовний аналіз світового верстатобудування, надана чітка класифікація верстатів відповідно до їхнього призначення і докладно описані як технологічні можливості, так і конструктивні особливості верстатів кожної групи. І. Ф. Фелькнер у 1869 р. видає другу капітальну працю «Об усовершенствованиях по горной механике», де аналізує стан гірничого, металургійного, бурового та інших видів обладнання. Зазначено, що Іліодор Фелькнер залишив помітний слід в історії Донецького басейну як провідний учений, інженер-практик, громадський діяч, письменник. Він віддав свою життєву енергію, розум, творчість, громадянський обов’язок славетному Донецькому краю.
Проблема має подальші перспективи дослідження, передусім щодо розвитку соціальної інфраструктури Луганського гірничого округу у другій половині ХІХ ст.
Посилання
Довжук І. В. Індустріальний Донбас в історії розвитку економіки Наддніпрянської України (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.): монографія. Луганськ: вид-во СНУ ім. В. Даля, 2009. 364 с.
Принь М. О. Джерела до історії промислового розвитку Донбасу в документах НБУВ особового фонду вченого-палеоботаніка К. Й. Новик. Питання історії науки і техніки. 2015. № 3. С. 77–79.
Темник Ю. Столетнее горное гнездо. Луганский завод. Т. III. Ч. II. Луганск: Благовест, 2001. 286 с.
Тиме И. Очерк современного состояния горнозаводского дела в Донецком бассейне. Санкт-Петербург, 1889. 191 с.
Труды VII съезда горнопромышленников Юга России, бывшего в городе Харькове с 10 по 27 ноября 1882 года. Харьков, 1883. 207 с.
Фелькнер И. Каменный уголь и железо в России. Санкт-Петербург, 1874. 185 с.
Фелькнер И. Об усовершенствованиях по горной механике. Санкт-Петербург, 1869. 256 с.
Фелькнер И. О мерах для развития каменноугольной промышленности на юге России. Горный журнал. 1867. № 9. С. 32–40.
Фелькнер И. Общедоступный спутник механика-строителя. Киев, 1894. 434 с.
Фелькнер И. Спутник механика-строителя. Харьков, 1853. 301 с.
Фелькнер И. Станки и орудия для обработки металла. Санкт-Петербург, 1868. 268 с.
Шандра І. О. З’їзди гірничопромисловців Півдня Росії: створення та діяльність (1874–1918 рр.): монографія. Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2011. 300 с.
Шляхов О. Б. Україна в умовах модернізації та загострення соціального конфлікту (кінець ХІХ – початок ХХ ст.): моногр. Дніпропетровськ: ЛІРА, 2016. 400 с.
