Президент vs громадянське суспільство: до питання про реалізацію політичної влади США.

Анотація

Розглядаються теоретичні і практичні виміри реалізації політичної влади на прикладі президенціоналізму США. Ідеєю дискурсу є з’ясування, що зумовлює орієнтованість президентів США на загальнонаціональні інтереси попри елітарний статус осіб, що посідають президентський пост. У колі уваги – традиційно високі вимоги американських громадян щодо моральних та ділових якостей президента, здатність обраного лідера відповідати на запити та потреби суспільства. Вагомої ролі в аспекті загальнонаціональних позицій влади набувають й інституційні засади, насамперед, нагляд і контроль за діяльністю президента і президентської адміністрації з боку конгресу США, що – на прикладі активності представлених в конгресі груп інтересу (тиску), формальних і неформальних об’єднань, виступів впливових політичних індивідуальностей – виявив здатність функціонувати в ролі контрактора виконавчої влади, реалізуючи таким чином практичну дієвість принципу стримування і противаг. Серед механізмів впливу на президента й низка соціальних чинників, особливу роль серед яких посідають ЗМІ і громадська думка. В статті доводиться, що попри спроможність виконавчої влади впливати на формування у необхідному для неї напрямі громадської думки, остання (в умовах дієвості інституційного чинника – конгресу) стає виразником інтересів, позицій, запитів громадян. Значна роль в цьому плані належить й засобам масової інформації, що залишаються важливим регулятором політичних зв’язків між суспільством і урядовими структурами, залишаючись значною мірою самостійною силою щодо офіційних владних впливів. Таку ж роль виконує й судова система США як додатковий правовий інструмент підтримки демократії і захисту позиції громадян за умов конфліктності інтересів по лінії громадяни – суспільство – конгрес – президент.

У статті доводиться, що реалізація влади в інтересах суспільства передбачає як особливі якості претендентів на вищі керівні посади, так і наявність сталих демократичних норм, що регулюють діяльність керівника нації у вимірах інтересів та потреб громадян.